Науковці знайшли найдавнішого європейця-гомініда.
Нові геологічні методи датування визначають людські останки на стоянках Орсе (басейн База, Гранада) як найдавніші в Європі: віком приблизно 1,3 мільйона років. Ці результати підтверджують гіпотезу про те, що предки людей прибули в Європу через південь Піренейського півострова, через Гібралтарську протоку, а не через Азію вздовж берега Середземного моря. Робота опублікована в Earth-Science Reviews, повідомляє Університет Барселони.
Нове датування засноване на аналізі палеомагнетизму в Орсе. Це відносний метод датування, заснований на вивченні інверсії магнітних полюсів планети. Такі зміни не мають певної періодичності, але їхні сліди збереглися в мінералах і дають змогу встановити час магнітних подій. Цей регіон ніколи не досліджувався з цього погляду.
«Унікальність Орсе полягає в тому, що вона чітко стратифікована, там дуже довга осадова послідовність завдовжки понад 80 метрів», – каже Луїс Жибер, керівник дослідження.
Дослідники також проаналізували фауну, виявлену на різних ділянках Орсе.
«Результати показують, що дрібна і велика фауна Орсе примітивніша, ніж, наприклад, фауна Сіма-дель-Елефанте, де, як свідчать дані, гризун Allophaiomys lavocati розвиненіший, ніж Allophaiomys, виявлений на стоянках Орсе», – пояснює Жибер.
На думку дослідника, це нове датування буде додано до інших доказів, які схилять чашу терезів на користь колонізації Європи через Гібралтарську протоку, а не через Азію. Серед інших доказів: знахідки на Піренейському півострові кам’яної індустрії, схожої з тією, що виявлено на півночі Африки, а також наявність решток африканської фауни на півдні півострова (бегемота і теропітека освальді – африканського примата, схожого на бабуїна).
«Жодних давніших свідчень не було знайдено в жодному іншому місці вздовж азійського маршруту. Ми виявили інші міграції африканської фауни через Гібралтар у більш ранні часи, 6,2 і 5,5 млн років тому, коли Гібралтарська протока була дуже вузькою», – каже Жибер.
На території Орсе було знайдено п’ять людських останків: два фрагменти плечової кістки, покусаної гієнами, а також частини черепа, дві тім’яні та потилична кістки. Палеопротеомні дослідження, проведені університетами Гранади й Сан-Франциско, виявили в останках людські білки. Подальше виявлення на прилеглих стоянках Барранко-Леон і Фуенте-Нуева-3 двох людських кутніх зубів і тисяч олдувайських кам’яних знарядь (найдавнішої кам’яної індустрії людини), а також слідів порізів на кістках також слугує підтвердженням присутності гомінідів у ранньому плейстоцені на півдні Піренейського півострова.