Коли людство навчиться читати думки?

1895 року вчений Юлій Еммнер представив громадськості машину, яка, як він думав, може записувати людські думки та перетворювати їх на звукові доріжки. Щоправда, майже 150 років потому сучасні вчені так досі й не розгадали секрет читання думок. Портал Science Focus розповів, чому.

Попри галас, публіка невдовзі забула про диво-машину Еммнера, бо вона не працювала. Читання думок – зовсім не така проста справа, як звукозапис. Людський мозок налічує приблизно 100 млрд нейронів і незліченну безліч інших клітин, які допомагають нам пам’ятати, відчувати та думати.

Вчені поки що тільки розбираються в механізмах роботи наших думок. Але ми знаємо, що мозок впливає на наші тіла. Наприклад, поліграф (найближчий аналог реальної машини для читання думок) вимірює дихання, перспірацію, провідність шкіри, кровоносний тиск і пульс. Теорія в тому, що, коли людина бреше, в її тілі відбуваються мимовільні фізіологічні зміни. Але навіть поліграф ненадійний: якщо підозрюваний абсолютно спокійний, то машина нічого не виявить. І навпаки, якщо невинна людина нервує, дані покажуть, що вона бреше.

Медицина може запропонувати й більш ефективні способи зазирнути до людини в голову. ЕЕГ (електроенцефалографія) використовує набір електронів для виявлення електричної активності мозку, причому пацієнт часто займається будь-якими завданнями, щоб стимулювати сигнали. Щоправда, це обстеження теж не читає думки – воно просто показує нормальну або аномальну мозкову активність.

Інші технології сканування включають позитронно-емісійну томографію, яка залучає радіоактивну форму глюкози. Мозок, що працює, потребує енергії, тому його активні регіони використовують глюкозу як їжу. Після цього сканер може знайти сліди глюкози та створити тривимірне зображення мозку… Але, знову ж таки, прочитати думки за картинкою не вийде.

Є й інший варіант. Якщо ми не можемо використовувати зовнішні сканери й сенсори, то можна скористатися мозковими імплантатами. Neuralink вже проводить випробування на людях, а компанія Synchron розробила мікроелектроди, які встановлюють через кровоносні судини, що проходять углиб мозку.

Залишається остання проблема. Навіть якщо технології дозволяють зчитувати активність мозку, потрібно якось конвертувати масив даних про активні електрони в комплексні думки. Для цього завдання вчені з різних точок світу залучають ШІ. Наприклад, команда дослідників зі Стенфорда навчила штучний інтелект на базі нейронних даних пацієнта, під’єднала другу мовну модель і змогла розшифрувати інформацію в мову.

Більше публікацій за темою