Динозаври були великими й страшними, але ми досі багато чого про них не знаємо. А раніше знали й того менше, що нерідко призводило до помилок. Портал Science Focus розповів про динозаврів, щодо яких наука довгий час помилялася.
Тиранозавр
1902 року палеонтолог Барнум Браун відшукав у безлюдних пустках штату Монтана останки величезних кісток. Вони належали мускулистій тварині, яка пересувалася на потужних задніх лапах при зрості в кілька метрів. Крім того, її череп і щелепи явно означали, що власник скелета був хижаком. Упродовж десятків років учені вважали, що тиранозавр був жорстокою м’ясоїдною твариною, однак насправді він зовсім не був «варваром». За життя гігант мав великий мозок, а також розвинений нюх і чуйний слух. А ще тиранозавр був частково вкритий пір’ям.
Ігуанодон
Ігуанодон спочатку приводив наукову спільноту в ступор. Коли рештки динозавра вперше потрапили до рук Лондонського королівського товариства в 1822 році, публіка думала, що зуби ігуанодона належали якійсь невідомій рибі або носорогу. Ніхто й гадки не мав, що вони насправді належали динозавру – бо сам термін «динозавр» з’явився лише 1842 року. Саме тому його назвали ігуанодоном: вчені помітили, що таємничі зуби схожі на ті, що знаходяться в щелепі звичайної ігуани.
Дриптозавр
На сьогодні дриптозавра не можна назвати відомим динозавром: його знає набагато менше людей, ніж тиранозавра або трицератопса. Але так було не завжди. Наприкінці XVIII століття дриптозавр був одним із найвідоміших вимерлих видів і, за сумісництвом, першим добре збереженим хижим динозавром, знайденим у Північній Америці. Крім цього, саме завдяки дріптозавру ми почали бачити динозаврів як енергійних птахоподібних тварин, а не великих повільних ящірок.
Стегозавр
Майже кожна людина знає, як виглядає стегозавр: довгий тулуб, низькі плечі та ланцюжок великих кістяних пластин на спині. Однак у 1870-х, на момент відкриття кісток стегозавра, вчені не бачили нічого подібного. Перші теорії щодо походження динозавра описували його як водний вид – можливо, далекого предка черепахи, який захищав свою спину за допомогою пластин. Так, палеонтологи зрозуміли, що вони стоять вертикально, лише через деякий час.
Птерозавр
У 1784 році до італійського натураліста Косімо Колліні потрапив незвичайний об’єкт: скам’янілий скелет, замурований у блоці вапняку. Делікатні кістки складалися в маленьке тіло, причому воно мало довгасті пальці на кожній руці. Деякі натуралісти припускали, що скам’янілість належить морській тварині, яка використовувала довгий палець для веслування, але вони помилялися. Насправді викопним був летючий птерозавр, а його палець – ознакою крила.