Рештки викопного ящера виявлено у відкладеннях пісковику формації Ріо-до-Растро поблизу міста Катандува на півдні Бразилії.
Бразильські палеонтологи зробили унікальне відкриття – вони виявили добре збережений череп нового виду крокодиломорфа з пізньої крейдяної епохи (83,6-72,1 млн років тому). Як повідомляється у журналі Historical Biology, особливості будови черепа цієї давньої тварини вказують на її здатність видавати складні звуки та, ймовірно, спілкуватися з родичами.
Знахідка, яку назвали Caipirasuchus catanduvensis, належить до роду сфагезавридів – наземних рептилій, віддалених родичів сучасних крокодилів. Окрім майже цілого черепа та щелепи, вчені виявили також скам’янілі частини плечових кісток, шийні й хвостові хребці молодої особини.
Дослідження решток на комп’ютерному томографі виявило, що носова порожнина Caipirasuchus catanduvensis була пов’язана каналами з повітряними камерами всередині черепа. Така анатомічна особливість, за оцінками науковців, могла слугувати своєрідним акустичним резонатором, дозволяючи тварині видавати різноманітні звукові сигнали.
У сучасних крокодилів наявна здатність до вокалізації, пов’язаної з територіальною поведінкою, ритуалами парування, догляду за потомством та іншими формами соціальної взаємодії. Тож виявлені особливості Caipirasuchus catanduvensis можуть вказувати на розвинену соціальну організацію цього виду давніх ящерів.
Згідно з палеонтологічними даними, на території нинішньої Південної Америки в крейдяний період співіснувало багато різновидів наземних крокодиломорфів. Попри загальну схожість з крокодилами, ці чотириногі хижаки відзначалися значним різноманіттям і пристосувалися до різних екологічних ніш.
Відкриття здатного «співати» Caipirasuchus catanduvensis допомагає краще зрозуміти розмаїття крокодиломорфів крейдяної епохи та особливості їхньої поведінки. Втім, для детальнішого дослідження розвитку вокальних здібностей знадобляться додаткові скам’янілі зразки.