Аналіз марсіанських астероїдів розкрив геоструктуру Червоної планети.
Американські вчені з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго з’ясували геологічну структуру Марса, не залишаючи лабораторію на Землі. Інформацію про будову надр сусідньої планети вдалося витягти з марсіанських метеоритів. Дослідження опубліковано в науковому журналі Science Advances (SciAdv).
Метеорити, що утворилися приблизно 1,3 мільярда років тому, а потім викинуті з Марса, були зібрані в Антарктиді та Африці.
«Марсіанські метеорити – єдині фізичні матеріали, які ми маємо з Марса. Вони дають нам змогу проводити точні й точкові вимірювання, а потім кількісно оцінювати процеси, що відбуваються на Марсі та поблизу марсіанської поверхні. Вони надають пряму інформацію про склад Марса, яка може обґрунтувати вірогідність наукових досліджень, наприклад, про поточні операції марсохода Perseverance, що відбуваються там», – пояснили автори статті.
Команда склала звіт про формування Марса, використовуючи зразки метеоритів, видобутих з одного й того самого вулкана, відомих як нахліти й хасигніти. Близько 11 млн років тому сильний метеоритний удар на Марс відірвав частини планети та відправив каміння в космос. Деякі з них впали на Землю, причому перший з уламків було виявлено 1815 року в Шассіньї, Франція, а потім 1905 року в Нахлі, Єгипет. Відтоді ще більше таких метеоритів знайшли в таких місцях, як Мавританія та Антарктида.
Фахівці проаналізували два ключові типи метеоритів: нахліт і шасігніт. Нахліти мають базальтову основу, але вони також багаті на мінерал, званий клинопіроксеном. Шассігніти майже цілком складаються з мінералу олівіну.
Вчені дізналися, що породи пов’язані одна з одною за допомогою процесу, відомого як фракційна кристалізація всередині вулкана, в якому вони утворилися. Використовуючи склад цих порід, вони з’ясували, що деякі з розплавлених нахлітів містили в собі частини кори, розташовані близько до поверхні, які також взаємодіяли з атмосферою Марса.