Вулкани сусідньої планети можуть вивергатися 120 разів на рік.
Команда вчених з Італії дійшла висновку, що на Венері дійсно вивергаються вулкани, як і передбачалося раніше. Ба більше, вулканічна активність може бути більш бурхливою і масштабною, ніж було заведено вважати досі. Під час дослідження фахівці проаналізували дані радіолокаційного картування поверхні планети, зібрані на Венері понад 30 років тому. Роботу опубліковано в журналі Nature Astronomy.
Венеру іноді називають близнюком Землі. Мільярди років тому її поверхня й атмосфера були багато в чому схожі на земні умови. Але яскраве сонце і вулканічна активність підвищили температуру до 465°C. З Венери випарувалася вся вода, розвинувся парниковий ефект, і сьогодні вона здається висушеною, пекуче гарячою і мертвою.
Космічний корабель «Магеллан» вивчав Венеру на початку 1990-х, опустившись на висоту всього 295 км над її поверхнею. На знімках – лавові потоки на схилі пологого вулкана Sif Mons і регіон Niobe Planitia з рівнинним рельєфом і безліччю вулканів. Вчені порівнювали два цикли знімків, зроблених із різницею в півтора року. Вони виявили, що за цей час форма і шорсткість поверхні Венери змінилися. Дослідники пояснюють ці зміни новими потоками лави внаслідок виверження вулканів, що сталися під час місії «Магеллан».
Про вулканічну активність на Венері йдеться і в більш ранніх дослідженнях. Але тоді висновки були зроблені на основі непрямих даних: зміни вмісту сірчаної кислоти в атмосфері, зміни теплового випромінювання і морфологічного аналізу поверхні. Вважалося, що на Венері може відбуватися до 42 вивержень на рік, при цьому 20 з них можуть тривати понад 1000 земних днів (Венера обертається дуже повільно, і день там довший за рік). Нове відкриття підтверджує висновки про вулканічну активність, але припускає, що за земний рік на сусідній планеті можуть вивергатися до 120 вулканів. Загалом вулканічна активність на Венері може бути такою ж, як на Землі.
«Майбутні місії VERITAS і EnVision знову відвідають поверхню Венери, що дасть нам змогу порівняти їхні дані зі знімками «Магеллана» і виявити зміни поверхні за період понад 40 років», – сказав провідний автор дослідження Девід Сулканезе.