На Землі метан виробляють живі організми, тому цей газ вважається біосигнатурою для інших планет.
Curiosity виявив метан, що виходить із поверхні кратера Гейла на Марсі. Досі ніхто не пояснив, звідки він там. Марсіанський метан досить дивний. Він виходить тільки вночі, його кількість коливається залежно від сезону й іноді підскакує в 40 разів більше за середній рівень.
Примітно, що в інших частинах Марса ніякого метану виявлено не було. Переконливих доказів існування життя на Марсі немає, тому життя як джерело метану практично виключено.
Олександр Павлов, планетолог із Центру космічних польотів ім. Ґоддарда, у нещодавньому дослідженні припустив, що метан може бути запечатаний під землею сіллю, що затверділа в марсіанському реголіті, пише Universe today.
Метан міг бути викинутий із підземного резервуара під вагою самого марсохода Curiosity – марсохід міг зламати соляну печатку. Вчені припустили, що сезонне і денне потепління також може порушити герметичність і вивільнити метан. Інший марсохід Perseverance працює в кратері Єзеро, але у нього немає детектора метану.
Кілька років тому в лабораторії, в умовах, що імітують марсіанський ґрунт, намагалися виростити бактерії, що живуть у сильно солоних середовищах. Живі організми не виросли, але коли солоний лід сублімувався, залишався шар затверділої солі, що утворює кірку. Перхлорат – хімічна сіль, широко поширена на Марсі.
У нових експериментах вчені використовували неон як аналог метану і вводили його під ґрунт. Потім виміряли тиск газу під і над ґрунтом. Тиск під ґрунтом був вищим, а це означає, що газ затримувався в солоній вічній мерзлоті.