Китай запустив місію «Чан’е-6» на зворотний бік Місяця, щоб уперше в історії спробувати повернути на Землю зразки ґрунту з цієї маловивченої області. Запуск відбувся 3 травня о 12:30 за київським часом із космодрому Веньчан на острові Хайнань. Місія «Чан’є-6» значною мірою повторює місію «Чан’є-5», проведену 2020 року, проте відрізняється своєю метою.
Автоматична станція відправлена до Місяця ракетою-носієм «Чанчжен-5», найпотужнішою з китайських ракет – вона здатна конкурувати з російською «Ангарою-А5», перевершує європейську Ariane-6, але поступається за вантажністю американській Vulcan. Ракета має модульну структуру і може використовуватися у дво-, три- і чотириступеневих конфігураціях. Цього разу було обрано триступеневий варіант, що дає змогу доставити космічний апарат на навколомісячну орбіту.
Місія «Чан’є-6» включає 4 основні модулі: орбітальний, посадковий, злітний і капсулу для повернення зразків. Після досягнення Місяця посадковий модуль здійснить примісячення в басейні Південний полюс-Ейткен, який є одним із найбільших місячних кратерів, що виникли чотири мільярди років тому внаслідок зіткнення небесного тіла з Місяцем. Тут апарат збере близько 2 кілограмів зразків каменів і реголіту.
Після збору зразків злітний модуль доставить їх на навколомісячну орбіту, де вони будуть перевантажені в орбітальний модуль. Потім орбітальний модуль вирушить назад до Землі, і перед прибуттям відокремить капсулу зі зразками, яка увійде в атмосферу і приземлиться на території Китаю. Загальна тривалість місії становитиме 53 дні.
Проєкт «Чан’є-6» є прикладом міжнародного наукового співробітництва – в рамках місії використовуються наукові прилади, надані агентствами та науковими інститутами Франції, Швеції та Італії. Крім того, як супутній вантаж ракета вивела на орбіту пакистанський кубсат ICUBE-Q для наукових досліджень. Важливим аспектом експедиції є вивчення міжзоряних іонів і радонового газу, що допоможе вченим краще зрозуміти умови на Місяці та процеси, що відбуваються на його поверхні.