Учені Німецького дослідницького центру геонаук у Постдамі виявили, що 41 тисячу років тому магнітне поле Землі настільки ослабло, що атмосферу планети пронизували небезпечні космічні промені. Свої висновки дослідники представили на Генеральній асамблеї Європейського союзу геонаук.
Відомо, що магнітне поле, яке захищає Землю від космічного випромінювання та іонізованої сонячної плазми, коливається, відхиляючись від істинної географічної півночі, а також перевертається. Під час інверсії, коли північний і південний магнітні полюси міняються місцями, відбувається ослаблення інтенсивності магнітного поля. Однак також існують короткі періоди відхилення й ослаблення поля, коли з’являються кілька магнітних полюсів.
Одна з таких короткочасних змін, звана подією Лашамп, сталася 41 тисячу років тому наприкінці останньої льодовикової епохи. Напруженість поля знизилася, внаслідок чого поверхня Землі піддалася бомбардуванню космічними променями, що було зафіксовано за змінами у вмісті космогенних радіонуклідів у кернах льоду і морських відкладеннях.
Вчені виявили, що середня швидкість утворення радіонукліда берилію-10 під час події Лашампа була вдвічі вищою за нинішню, що передбачає дуже низьку напруженість магнітного поля. Реконструкція, побудована з використанням даних з ізотопів і палеомагнітних даних, показала, що магнітосфера Землі стискалася, значно послаблюючи захист планети проти космічного випромінювання.