«Десь під “серцем” Плутона знаходяться уламки масивного тіла, яке він так і не зміг повністю перетравити».
Використовуючи моделювання, астрофізики підтвердили, що знамените «серце» Плутона могло утворитися внаслідок зіткнення карликової планети з 730-кілометровим тілом. Під час симуляції вчені успішно відтворили незвичайну форму кратера, а також пояснили його геологічний склад і рельєф. Результати дослідження представлені в журналі Nature Astronomy.
«З моменту, як космічний апарат New Horizons у 2015 році виявив на поверхні Плутона велику структуру у вигляді серця, вона спантеличувала вчених своєю унікальною формою», – розповідають автори дослідження.
«Серце» Плутона, також відоме як «Tombaugh Regio», заповнене азотним льодом, який відбиває більше світла, ніж його оточення. Крім цього, ця область «втиснута» в поверхню карликової планети в середньому на три кілометри.
«Витягнута форма структури переконливо свідчить про те, що зіткнення було не прямим, а, швидше за все, під гострим кутом. Ми відтворили безліч таких подій, змінюючи як склад об’єктів, так і силу, швидкість і кут удару», – пояснили автори дослідження.
Згідно з моделюванням, з огляду на те, що Плутон дуже холодний, кам’янисті уламки врізаного 730-кілометрового тіла не плавилися, а залишалися твердими, попри вивільнення великої кількості тепла під час удару. І завдяки куту, приблизно 30 градусів, а також низькій швидкості зіткнення вони не занурилися в ядро карликової планети, а залишилися відносно недоторканими близько до поверхні, при цьому принесений лід швидко заповнив басейн, що утворився.
«Десь під “серцем” Плутона знаходяться уламки масивного тіла, яке він так і не зміг повністю перетравити. Ми звикли думати про зіткнення планет як про неймовірно інтенсивні події, але в зовнішній Сонячній системі швидкості невисокі, а лід дуже міцний, тому при їхньому відтворенні необхідно бути набагато точнішими у своїх розрахунках і враховувати безліч супутніх чинників», – підсумували автори дослідження.