Місяць – другий за яскравістю після Сонця об’єкт на небосхилі. Протягом багатьох років він залишається, мабуть, одним із найтаємничіших об’єктів на небі та оповитий різними міфами та конспірологічними теоріями
Міф 1. Місячна змова: американці не були на Місяці
З 1968 до 1972 року NASA відправило на Місяць дев’ять експедицій у рамках програми «Аполлон». У шести з них астронавти висаджувалися на поверхню супутника Землі. Після 1972 року програму заморозили, а потім і зовсім закрили. Але майже від самого початку почалися розмови, що висадка на Місяць – це інсценування, попри безліч доказів – документи, інтерв’ю астронавтів, наукові статті.
Особливо активно ідеї про фальсифікацію польотів на Місяць почали обговорювати після виходу 1976 року книги Білла Кейсінга «Ми ніколи не були на Місяці». Письменник стверджував, що ще немає технологій, які могли б відправити людину на Місяць, на знімках із супутника Землі немає зірок і є багато оптичних аномалій, фотоплівка мала розплавитися, а після посадки космічного корабля мав залишитися кратер.
Теорія місячної змови існує і сьогодні, проте NASA перестало дискутувати та спростовувати подібні претензії – всі відповіді вже дано.
Крім того, конспірологи стверджують, що на фото видно, як прапор, встановлений астронавтами, майорить. Прихильники теорії змови вважають, що знімок було зроблено не на Місяці, оскільки в просторі без повітря не може бути вітру. Однак пояснення просте: у прапора є горизонтальний стрижень, який підтримує полотно, і це добре видно на фотографіях. Крім того, сила коливання тканини у вакуумі на Місяці (після того, як встромили прапор) загасає довше, ніж на Землі, оскільки немає опору повітря.
Також один із головних речових доказів реальності польоту – привезені із супутника 382 кг місячного ґрунту.
Міф 2. База інопланетян
Місяць завжди повернутий до Землі однією півкулею, тому що період обертання навколо нашої планети й період обертання навколо своєї осі у Місяця збігаються. Це породило безліч конспірологічних теорій. Наприклад, народився міф, що на зворотному боці Місяця розташована база інопланетян. Дехто вважає, що саме вони й стали причиною закриття програми «Аполлон».
Загадкові світіння на поверхні Місяця, або LTP (Lunar Transient Phenomena), відстежують і заносять до каталогу з 1957 року. Наприклад, у травні 1964 року астрономи в США спостерігали протягом години білу пляму над Морем Спокою (так називається одна з темних плям на видимій стороні Місяця). Пляма рухалася зі швидкістю близько 32 км/год і зменшувалася в розмірах. У низки таких явищ є прості пояснення: вихід газів, тектонічні процеси. Але багато подій залишаються нерозгаданими та породжують міфи про інопланетян, які зайняли Місяць.
Зворотний бік Місяця часто називають темною стороною, але насправді сонячне світло туди також потрапляє. У 1959 році радянська міжпланетна станція «Луна-3» зробила знімок цього боку. Інопланетян там не виявили, а темних ділянок (низовин, які називають морями) виявилося менше, ніж на «парадному» боці. Там всього два моря: Море Москви й Море Мрії, які утворилися внаслідок удару об поверхню Місяця метеоритів або інших небесних тіл.
Міф 3. Порожнистий Місяць
Не менш загадковим є не тільки зворотний бік Місяця, а і його внутрішня частина: є теорія, що там порожнеча. Виникали й більш незвичайні гіпотези, наприклад, що Місяць – це зореліт.
Теорія про порожній Місяць виникла після місії «Аполлон-12» 1969 року. Коли корабель сів на поверхню супутника, виник «місячний землетрус». Він досяг піку на восьмій хвилині перебування астронавтів на супутнику і розсіювався протягом цілої години. Науковці зазначали, що в той момент «Місяць дзвенів як дзвін». Це призвело до здогадок, що всередині може бути порожнеча. Але було встановлено, що такий ефект виник, тому що Місяць набагато сухіший за Землю. Вода на нашій планеті діє як губка і поглинає вібрації, тому місячний землетрус триває набагато довше.
Астронавти програми «Аполлон» встановили сейсмографи, завдяки яким вдалося дізнатися, що в середині Місяця немає полого простору, але є невелике ядро. Також астрофізики показали на моделях, що сфера такого розміру просто зруйнувалася б за наявності порожнини всередині.
Міф 4. Звук сильного вибуху на Місяці може бути чутний на Землі
Цей міф розвінчує шкільна програма з фізики. Річ у тім, що між Місяцем і Землею безповітряний простір, вакуум. Звук же – це механічна хвиля, і для його поширення необхідне пружне середовище, якого на Місяці немає. Тому звук сильного вибуху почути на Землі неможливо.
Міф 5. Розмір Місяця не змінювався протягом мільйонів років
Тривалий час учені вважали, що вулканічна активність Місяця припинилася сотні мільйонів років тому. Однак Місяць із плином часу, хоч і незначно, але скорочується в розмірах. Вчені з’ясували, що за останні кілька сотень мільйонів років окружність Місяця зменшилася більш ніж на 50 м.
Міф 6. Місяць ідеально круглої форми
Довгий час форму Місяця було складно встановити через кратери. Насправді Місяць трохи сплющений зверху і знизу і, за словами вчених, має «лимоноподібну форму». Один опуклий бік спрямований у бік Землі, інший знаходиться зі зворотного боку. Відповідне дослідження опублікували 2014 року. 4,5 млрд років тому, коли сформувався Місяць, його температура була набагато вищою, і на нього сильніше впливала земна гравітація. Крім того, Місяць був ближчим до Землі. Тому, як припускають дослідники, вплив приливних сил нашої планети призвів до того, що Місяць набув форми лимона. Приливні сили – це різниця сил гравітації Землі та Місяця. Ці сили впливають на обидва тіла: Земля «розтягує» Місяць, а Місяць – Землю. На Землі цей ефект ми спостерігаємо у вигляді припливів і відливів в океані. У період виникнення Місяця на нього діяла гравітація Землі. Через це Місяць розтягувався біля екватора і ставав більш приплескуватим біля полюсів. Коли Місяць почав остигати й тверднути, ефекти приливних сил також застопорилися. Охолодження і затвердіння кори разом з розігрівальними приливними хвилями стали причиною утворення сучасної форми.
Міф 7. На Місяці можна орієнтуватися за компасом
Є теорія, що на поверхні Місяця можна орієнтуватися за звичайним компасом, яким користуються на Землі. Але це міф: на Землі компас працює завдяки магнітному полю планети. На Землі всього два полюси, положення яких не змінюється, тому принцип роботи компаса побудований на тому, що стрілка завжди притягується до північного полюса. Магнітне поле Місяця не має двох полюсів, як на Землі, і воно дуже слабке. Тому стрілка компаса буде постійно до чогось притягуватися (намагнічені породи або міжпланетні поля), але її рух буде хаотичним.
Не міф, а правда
Ще один факт про Місяць, який багато хто вважає міфом: на Місяці є м’ячі для гольфу. Однак це правда. У гольф зіграв астронавт Алан Шепард, який висадився на Місяць 1971 року в складі експедиції «Аполлон-14» – є навіть запис гри.
Перший м’ячик полетів приблизно на 20 м, а ось другий зник вдалині. Як сказав Шепард, м’ячик летів «милі і милі, і милі, і милі». Насправді м’яч відлетів на 36 м – це встановили за знімками 2021 року.